Африканські країни піддаються зовнішньому втручанню у систему конституційного ладу у межах колоніальної політики росії у країнах, що колись входили до зони інтересів Франції. Після підготовки конституційних поправок у законодавчому органі ЦАР москва взялася за інше завдання — тепер зайнятися референдумом щодо конституційних змін у Малі, де влада знаходиться у проросійської військової хунти. Джерело: Інститут Роберта Лансінга (RLI)

російські ЗМІ повідомляють, що лідер хунти полковник Ассімі Гойта обговорив телефоном з президентом росії володимиром путіним низку «питань безпеки та економіки» ключового голосування щодо нової конституції. У разі ухвалення новий основний закон зміцнить позиції військових. Цілком ймовірно, що Гойта балотуватиметься у президенти, незважаючи на раніше дані воєначальниками обіцянки, що він не братиме участі у передвиборній битві.

Референдум у неділю прокладе шлях до виборів та демократичного правління у 2024 році. З 2017 року на шляху до виборів стояли неодноразові відтермінування та два військові перевороти.

Довгоочікуване загальнонаціональне опитування є важливою віхою у переході Малі від трирічного військового правління до демократії. Військова хунта, яка перебуває при владі після двох переворотів із серпня 2020 року, пообіцяла забезпечити проведення виборів у країні до лютого 2024 року.

Конституційна реформа вже давно обговорюється в Малі, де референдум спочатку було призначено на 2017 рік.

Проект конституції зміцнює повноваження президента щодо призначення чи звільнення прем’єр-міністра та міністрів, а також розпускати парламент.

За Алжирською мирною угодою колишнім повстанцям було надано деяку автономію та можливість інтегруватися в «реформовану» армію Малі для підтримки безпеки на півночі.

Він також передбачає відмову від французької як офіційної мови Малі. Таким чином, кремль лобіює законодавчі зміни для посилення президентської влади в африканських країнах, де Москва прагне розробляти та експлуатувати природні ресурси.

москва відмовляється інвестувати в економіку африканських держав, вирішивши насамперед отримати корупційний доступ до їхніх ресурсів. Частину політичної еліти Малі, м’яко кажучи, не влаштовує таке розширення виконавчої влади президента.

За оцінками RLI, кремль розраховує на посилення влади військових хунт у низці африканських держав, вважаючи, що це забезпечить політичний та військовий вплив Росії у регіоні та компенсує власну ізоляцію від Заходу.

Джерела RLI, близькі до кремля, стверджують, що Гойта насправді не розмовляв із путіним. Кажуть, що російський лідер проігнорував дзвінок, вважаючи його незначним, а нинішнє керівництво в Бамако нелегітимним, тож насправді говорив двійник президента.

росія також намагається вплинути на законодавчий процес у Сомалі. Політичні пропозиції розробляються групою політологів, які співпрацюють із групою «вагнера» євгена пригожина. Вони вже продемонстрували свою присутність в Африці під час передвиборних кампаній, які проводились у низці країн континенту.

Нагадаємо, у травні США ввели санкції проти івана маслова, керівника «чвк вагнера» в Малі, за звинуваченням у контрабанді зброї до росії для участі у війні проти України. Вашингтон заявив, що маслов використовував Малі як транзитну точку для закупівлі зброї, включаючи міни, безпілотники, радари та інші системи. Він також співпрацював з малійською владою для розширення присутності російських найманців і просував інтереси євгена пригожина у видобувному секторі.

ДЖЕРЕЛО