Телепоява Путіна 26 червня справді стала історичною. Вряди-годи  Пєсков сказав правду. Під виглядом екстреного звернення до народу з найважливішими, доленосними рішеннями в ефір пустили консерву, записану заздалегідь. Ймовірно, ще в суботу, коли було урочисто оголошено про уникнення страшного кровопролиття. При цьому виступ Путіна – похабний обрізок запису, позбавленого будь-якого значущого наповнення та новизни. Оприлюднена у загальному вигляді інформація виглядає застарілою на дві доби і зовсім незначною. Путін виглядає як зомбі.

Конфуз посилює відсутність анонсованого паралельного включення Лукашенка з Мінська. Адже у разі якоїсь події з Путіним чи його відходу він як один із двох лідерів Союзної Держави має формальні права на управління Росією.

Не треба бути провидцем, щоб роздивитись усі ознаки чергового форс-мажору в Кремлі. Тому заяви Пєскова про “фейк” щодо архіважливосты звернення лише роздмухують негативний інфорезонанс.

Зомбі-Путін доповнює дивне ранкове німе кіно з Шойгу, який відвідує лінію фронту. До речі, заготовка, записана ще минулого тижня, сигналізує про його непоступливість, небажання піти та торги з Путіним. Сам факт виходу сюжету в ефір підтверджує наявність у Шойгу серйозної групи підтримки.

Поки Путін і Шойгу по суті мовчать, бунтівний олігарх Пригожин навпаки робить бадьорий виступ, звинувачуючи армію в безпорадності. Нібито метою його заколоту була спроба показати нагромаджений протестний потенціал, а не скидати владу. Черговий набір маніпуляцій: Шойгу слабак, бо не розв’язав кровопролиття, натомість “кухар”-провокатор – герой та рятівник, друг народу.

Після незрозумілої путінської демо-версії антипригожинського звернення розпочалася нічна нарада повного складу силовиків “останніх днів”, чомусь без голови СЗР Наришкіна. У багатьох одразу відлягло: хоч на обличчя учасники нічної зустрічі ні живі, ні мертві, проте начебто Путін таки тимчасово живий. Але побачене теж є записом хоча б тому, що з 24 лютого прямих ефірів у РФ немає, а обіцяної прес-конференції так і не сталося.

Загалом росіянам не позаздриш, постійна завіса таємниці. Раніше не знали, чи справжній Путін перед ними, тепер не знають, чи він живий взагалі і чи не зомбі на екрані.

Порядок денний зустрічі з силовиками простий: розбір заколоту Пригожина та обговорення подальших заходів, спрямованих на вихід Путіна з домовленостей із “зрадником”. Так би мовити, контрпереворот. Оскільки впізнаваність Пригожина злетіла до небес, то навіть його вигнання до Білорусі вже не сприймається як достатній захід, проробляються варіанти повної нейтралізації. Така ж доля чекає і на Дюміна, який здійснив летальний для себе фальстарт у гонці за Кремль.

Наразі немає готовності проводити будь-які перестановки в уряді, у т.ч. небезпечно міняти Шойгу, який прокрався, бо ж розсипається система кругової поруки, від яка годує особисто Путіна, а той, своєю чергою, є одним з найбагатших людей планети. Притихлий Дюмін сам відмовився від претензій на пост, побоюючись як швидкоплинної помсти, так і обвалу фронту в Україні. Для солдатів у зоні бойових дій колишній охоронець Путіна – суб’єкт значно менш зрозумілий, ніж Шойгу. Довіри до нього немає, і підкорятись його наказам також не будуть. Заміна шила на мило може породити бунт у рази серйозніший, ніж “марш справедливості”.

Поточні питання кадрів відійшли на задній план. Для кліки, яка стоїть за Путіним-зомбі, більш актуальними є два інші питання. Перше: як надалі продавати війну і планувати переворот в Україні, якщо заколот збанкрутував останні крихітки цієї страшної витівки? Росіян на кілька годин загнали до справжнього, вбивчого змісту політики їхніх ватажків.

Інше питання: Путін як зомбі-політик уже безперспективний, подібний до пізнього Єльцина, але кого висувати на вибори у 2024 році? Шойгу, Пригожин, Дюмін – у відбої, а значить, знову виникне чорний лебідь, як у 1999 році.

ДЖЕРЕЛО