Центр продовжує цикл статей відомого українського співака, воїна волонтерського та ідеологічного фронту – Поля Манандіза, який активно приймає участь у спротиву російській агресії з дня окупації українського Криму.

ЧАСТИНА 4

Історичні приклади – фази 1 підривної ідеології – «Інфільтрація»

Сьогодні Росія є чи не найбільшою загрозою для демократичного світу. Використовуючи підривну ідеологію, зокрема інфільтрацію, Кремль намагається встановити контроль над незалежними держави, завдати шкоди їх національним інтересам і дестабілізувати ситуацію в регіонах. Саме тому важливо детально проаналізувати історію цієї стратегії, зрозуміти її методи, тактику та наслідки. Нижче наведено 20 прикладів, що ілюструють, як Росія використовує інфільтрацію як метод підривної діяльності, завдаючи серйозної шкоди Україні та іншим країнам.

1. російська революція 1917 року

– Більшовики, під керівництвом Леніна, з фінансуванням з-за кордону, змогли побудувати мережу підтримки серед солдатів, робітників і селян. Вони активно пропагували ідеї, що мали на меті змінити існуючий порядок, формуючи «більшовицькі осередки» у санітарних та військових структурах. Наприклад, у Петрограді відбулася численна активізація «червоних» осередків, що дозволило здійснити революційний переворот у жовтні 1917 року. Це призвело до тривалої громадянської війни, під час якої мільйони загинули, а вся країна була охоплена насильством і хаосом.

2. Громадянська війна в Росії (1918-1922)

– Після захоплення влади більшовики взялися за терор проти своїх політичних опонентів. Червоний терор, організований ЧК (Позачергова комісія) та Червоною армією, включав масові арешти і страти.
Так з початку 1921 року відбувалися масові репресії проти селян, що протестували проти політики «воєнного комунізму», що призвело до ширшої участі громадян у боротьбі проти більшовиків. Цей терор призвів до значних людських втрат і створив атмосферу страху.

3. Тоді ж , в 2021 році, розпочалася серія актів геноциду проти українського селянства: голодомори 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 р.р.
– Політика радянської влади, спрямована на колективізацію сільського господарства, стала основою Голодомору — геноциду українського народу. Влада вилучала запаси продовольства і утискала селянські громади, оголошуючи, що вони є «ворогами народу». Це призвело до штучно насадженого голоду, внаслідок якого загинуло від 3 до 7 мільйонів українців. Заходи, як-то «чорні дошки», за якими цілі села залишалися без продовольства, вселяли страх і підпорядковували українських селян. Це стало не лише злочином проти людяності, але відтоді – інфільтрацією терору в свідомість народу.

4. Друга світова війна – терор і окупація

– Коли Гітлер напав на Радянський союз , окупувавши його майже всю європейську територію, стратегія останнього включала в себе інфільтрацію в тил ворога через партизанські загони. Ці загони, хоч і мали героїчні наміри, часто використовувалися в політичних цілях сталінського режиму, завдаючи матеріальних збитків і культурного терору на територіях, що окупувалися нацистами. Але водночас, під час самих бойових дій, комуністичний режим тероризував представників національних меншин, намагаючись знищити місцеву культуру.

5. Холодна війна – активні підривні операції
– Росія, використовуючи агентуру КГБ, здійснювала підривну діяльність в країнах Західної Європи, використовуючи фінансування комуністичних партій для підриву стабільності демократій. Наприклад, у 1950-х і 1960-х роках Москва активно втручалася в політику Німеччини, Італії та Франції, де намагалася просунути своїх агентів і дестабілізувати політичну ситуацію. В одному з найвідоміших випадків, глибокі корені радянського впливу у французькому комуністичному русі призвели до серйозних соціальних заворушень.

6. Афганська війна (1979-1989)
– Введення радянських військ в Афганістан показало, як Москва ефективно використовувала інфільтрацію, аби підтримати свій контроль. По вторгненні комуністи намагалися встановити маріонетковий режим для боротьби з моджахедами, що стояли за незалежність країни. Комуністичний режим недостатньо контролював території, і це призвело до виснажливих бойових дій, що тривали 10 років. У цей період радянські агенти активно зазнавали тиску з боку моджахедів, які отримували підтримку з Заходу.

7. Війна в Грузії (2008)

В Південній Осетії та Абхазії російська інфільтрація відбувалась через підтримку сепаратистських рухів. Закінчившись прямим і відвертим збройним вторгненням 8 серпня 2008 року. З ракетними ударами по містах, численними воєнними злочинами проти мирного населення, все під лозунгами «захисту мирного населення». Це вторгнення демонструє методи маніпуляцій Кремля, при грубому порушенні міжнародних норм і прав держави .

8. Вторгнення в Крим (2014)
– Росія здійснила агресію під прикриттям «захисту російськомовного населення». Військові без знаків розпізнавання, так звані «зелені чоловічки», захопили ключові об’єкти в Криму, включаючи парламент і стратегічні обʼєкти. Слід зазначити, що ця операція була здійснена без легітимної основи, абсолютно усупереч міжнародним нормам. Окупація була активізована пропагандою, поширеною серед кримчан, уникаючи громадських протестів проти нової влади.

9. Гібридна війна на Донбасі (з 2014 року).

– Росія ініціювала створення «ДНР» і «ЛНР» через інфільтрацію в громадські структури. Використання місцевих індивідумів для розповсюдження ідей сепаратизму стало невід’ємною частиною підривної діяльності Москви. Усі ці дії супроводжувалися терором проти військових, україномовного населення і патріотів України.

10. Кібератаки на українську інфраструктуру

– З 2015 року Росія вивела нові методи ведення війни: кібератаки. Відомо, що атака на електроенергетичну інфраструктуру в 2015 та 2016 роках викликала проблеми з постачанням електроенергії для України, що підтверджує, що російські хакери активно працюють над дестабільзацією держави через інформаційні та технологічні платформи.

11. Втручання у демократичні процеси.

– Під час президентських виборів в Україні в 2019 році, Росія активно використовувала дезінформацію, фальшиві новини та підроблені акаунти в соціальних мережах, щоб вплинути на результати виборів. Є багато випадків, коли російські медіа поширювали неправдиву інформацію про кандидатів, намагаючись спотворити справжню картину подій.

12. Пропагандистські кампанії і дезінформація

– Російські ЗМІ регулярно використовують дезінформацію для формування негативного іміджу України. Фейкові новини, що продукуються кремлівськими ЗМІ, спрямовані на підрив зусиль українського уряду в міжнародній сфері, загрожуючи єдності та стабільності суспільства.

13. Геноцид на сході України

– Від 2014 року внаслідок відвертоі російської агресії загинуло більше 14 тисяч мирних громадян. Численні свідчення підтверджують, що російські війська і проксі-формування застосовують терор проти цивільного населення.

14. Фінансування терористичних угруповань

– Окрім безпосередньої участі російських військових в бойових діях на Донбасі, Росія постачає зброю та фінансує активованих нею сепаратистів.

15. Фальшиві миротворчі акти

– Стратегія Росії полягає в розгортанні миротворців, таких як ОБСЄ, у зонах конфлікту, намагаючись легітимізувати свої дії. Однак фактично це лише спосіб прикриття і процесу окупації, що є свідомою маніпуляцією.

16. Культ особи Путіна

– Російська медіапропаганда активно формує імідж президента Володимира Путіна як «захисника» росіян, не беручи до уваги жорстокі методи, якими Кремль користується на міжнародній арені. Це служить інструментом для підтримки авторитарного контролю та привілейованої політики в країні.

17. Систематичні фізичні атаки на опозицію

– У Росії постійно відбуваються зникнення, арешти та фізичні ліквідації опозиційних політиків і журналістів. Це неприйнятне явище свідчить про повне ігнорування прав людини і демократії, підриваючи довіру до будь-яких спроб протистояти режиму.
18. Критика міжнародних норм через дезінформацію**

– Російські медіа активно користуються дезінформаційними кампаніями для обґрунтування своїх дій, стверджуючи, що міжнародні санкції та критика є нелегітимними. Ця дезінформація спонукає держави до невизначеності, підриваючи міжнародні відносини.
19. Підтримка культурного тероризму

– Росія намагається знищити культурну ідентичність українців через руйнування пам’ятників, заборону української мови, пропагуючи неонацистську ідеологію. Це є частиною ширшої кампанії асиміляції, спрямованої на витіснення будь-яких проявів української культури.

20. Інфільтрація в освітні установи, медіа, телебачення і радіо, шоубізнес

– Розробка спеціальних програм навчання, в яких розповідають про «братські народи» і «спільний радянський досвід», свідчить про інфільтрацію в українські освітні системи. Російські агенти постійно намагаються знищити патріотичну свідомість у молодому поколінні, формуючи, таким чином, пам’ять, що служить інтересам Кремля.

Сьогодні, коли Росія продовжує злочинну діяльність, важливо усвідомлювати, що інфільтрація є одним з основних інструментів, який використовує Кремль для досягнення своїх цілей. Це не лише загроза для самого існування України, а й виклик для всього демократичного світу. В Україні ми повинні консолідувати зусилля, активно протистояти цим методам, захищати нашу незалежність і культурну ідентичність.

Ми повинні знати свого ворога, знати його стратегії, розпізнавати його дії, щоб бути готовими протистояти ідеологічній агресії. Історичні уроки, які ми отримали, повинні служити фундаментом для побудови нашої оборони та санкційної політики. Важливо також шукати міжнародну підтримку, формувати глобальну коаліцію в боротьбі проти агресивних режимів, щоб зберегти нашу незалежність і безпеку для майбутніх поколінь. Через усі ці виклики ми здатні побудувати могутню Україну, готову до захисту своїх інтересів на міжнародній арені.