Закриття без подальших дій розслідування, яке стосувалося контракту на суму 3 мільйони євро між Ніколя Саркозі та російською групою Reso-Garantia, не є доказом відсутності проблеми, а радше демонструє структурну слабкість західних судових систем перед російськими стратегіями впливу.

Встановлені факти є чіткими: було виявлено значний фінансовий потік, зафіксований Tracfin, який включає олігархів Сергія Саркісова та Миколу Саркісова, і цього було достатньо для відкриття розслідування за підозрою у торгівлі впливом. Проте французькі органи влади не змогли визначити точний характер наданих послуг і встановити, чи використовував Ніколя Саркозі свої політичні або інституційні зв’язки в інтересах російських структур, головним чином через відсутність співпраці з боку Росії.

Ця неспроможність пояснюється не лише браком ресурсів або волі, а передусім структурною невідповідністю між класичними судовими інструментами та гібридними механізмами впливу, які спеціально створені для перебування у «сірій зоні». Спостережувана модель є типовою: юридично оформлений контракт, непрозорість послуг, перенесення діяльності в юрисдикцію, яка не співпрацює, і, як наслідок, неможливість кримінально довести факти. Результат є передбачуваним: закриття справи за «відсутністю складу злочину», що не підтверджує операційну невинуватість, а лише фіксує наявність сліпої зони.

З точки зору контррозвідки цей випадок демонструє ключову вразливість європейських демократій: їхню залежність від формального доказу в умовах стратегій, які навмисно не залишають придатних для використання слідів. Росія через свої економічні та олігархічні мережі використовує цю асиметрію, розвиваючи юридично допустимі, але стратегічно ефективні відносини впливу. Мета полягає не обов’язково у корупції в кримінальному сенсі, а у створенні доступу, зв’язків та каналів взаємодії з політичними елітами.

Для України висновок є прямим: російська війна впливу в Європі відбувається не лише через пропаганду чи дезінформацію, а й через такі проміжні зони, де вплив існує, але не може бути юридично зафіксований. Закриття цієї справи не означає зникнення загрози, а навпаки підтверджує ефективність моделі, яка дозволяє обходити механізми контролю західних держав і зберігати довгострокові важелі впливу.

Поль Манандіз,

Керівник департаменту міжнародного впливу та культури Інформаційно-аналітичного Центру національної безпеки України

#ПольМанандіз #PaulМanandise